Нині, як і 105 років тому, Україна виборює свою свободу і незалежність у боротьбі з російським агресором.  29 січня - День пам'яті Героїв Крут.  Бій під Крутами для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, прикладом для сучасних захисників України, як успішно боротися проти численного ворога.

Члени Молодіжної ради при голові Кривоозерської селищної ради, спеціаліст відділу молоді та спорту Ірина Краєвська відвідали годину історичної правди та ознайомились з представленою книжковою виставкою "Крути. І біль, і сум, і вічна слава", яку підготували бібліотекарі сектору обслуговування користувачів Кривоозерської Центральної бібліотеки та  вшанували пам'ять юнаків, студентів полеглих під Крутами, а також воїнів захисників, які загинули в теперішній російсько-українській війні.

Історична довідка. 29 січня 1918 року на станції Крути більшовицький наступ на Київ зупинили українські частини, до яких підійшло підкріплення – учні Київської юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького та Помічного студентського куреня Січових стрільців. Тож участь у бою брали чотири сотні 1-ї Київської юнацької школи імені Богдана Хмельницького та 1-ша сотня Студентського куреня Січових стрільців (разом понад 500 воїнів і 20 старшин). На озброєнні вони мали 16 кулеметів і саморобний бронепоїзд – звичайна артилерійська гармата, встановлена на залізничній платформі, гвинтівки. До них приєдналися близько 80 добровольців із загону Вільного козацтва з Ніжина. Росіяни вдесятеро переважали, мали бронепотяг та артилерію.

Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко, уродженець села Дащенки з Чернігівщини. З єдиної гармати по ворогу стріляв його побратим, сотник Семен Лощенко, родом із села Іванівки на Луганщині. Завдяки вигідній позиції і героїзму українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім, під тиском ворога, українські бійці організовано відступили до ешелонів і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 хлопців – заблукали в темряві й повернулися до станції Крути, яка вже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Хлопців катували, а потім стратили. Під Крутами загинуло, за різними оцінками, 70–100 українських оборонців. Російські втрати тільки вбитими були щонайменше 300 загарбників.

Завдяки звитязі та сміливості українських вояків ворожий наступ більшовиків на Київ був зупинений на кілька днів, доки тривали переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. Важливо було, щоб українська столиця перебувала під контролем Центральної Ради. Це сталося й завдяки учасникам бою під Крутами. Перемовини закінчилися 9 лютого 1918 року підписанням Брестського мирного договору, за яким Четверний союз визнав УНР, а також надав грошову позику і збройну допомогу в боротьбі із зовнішнім агресором в обмін на 60 мільйонів пудів хліба та іншої продукції від УНР.

У березні 1918 року, після визволення від російсько-більшовицьких окупантів м. Київ і з поверненням уряду УНР, Центральна Рада вирішила урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. На церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав цей вчинок київської молоді героїчним.

Нинішні захисники України завершують справу крутянців. Вічна пам'ять усім, хто загинув за Україну! Слава всім нашим Героям!

В дописі використані інформаційні матеріали «Бій за майбутнє» до Дня пам'яті Героїв Крут–2023 Українського інституту національної пам’яті.

            

«Зламані гілки» 

27 січня – Міжнародний День пам’яті жертв Голокосту. До цього пам’ятного дня в Кривоозерській Центральній бібліотеці відбулося засідання медіа клубу Docudays UA «Єднання». У засіданні взяли участь молодша група дитячої громадської організації Мала селищна рада, заступник директора з виховної роботи Кривоозерського ліцею №1 Васьків О.А., начальник відділу молоді та спорту Зелененька Л.І., директор Кривоозерського «народного» музею Паращенко Л.І., бібліотекарі.

                     

 Їх увазі модератор клубу Антоніна Коваль представила короткометражну документальну стрічку «Зламані гілки» (режисерка Аяла Шарот, Ізраїль). Цей фільм із елементами анімації розповідає історію дівчинки Міхаль, якій було лише 14 років, коли вона покинула свою домівку в Польщі і сама поїхала до території майбутнього Ізраїлю напередодні Другої світової війни. Родина повинна була приєднатися до неї наступного року, але з початком війни усе змінилося… Перегляд фільму демонструвався методом «стоп-кадр».

                              

Під час засідання модератор з учасниками обговорили питання «Чому героїня виїхала з Польщі», «За що вбили її родину»,  «Які права людини було порушено під час Голокосту на прикладі Міхаль та її сім'ї» та провела вправу «Стереотип – чи факт?». Розповідала про геноцид євреїв та ромів на території Кривоозерської громади. Переглянули відео «Що таке дискримінація і чому вона існує».

                             

                             

В якості експерта виступив Друганов Віталій, студент історичного факультету Уманського державного педагогічного університету ім.. П. Тичини, який розповів про політику Гітлера в роки Другої світової війни.

                    

Бібліотекарі представили виставку літератури «Голокост – шрам на серці людства», з якою учасники засідання ознайомилися після перегляду фільму.