До Дня рідної мови
Кожного року 21 лютого весь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Мова нетлінний скарб століть, що передається від покоління до покоління, і об’єднує минуле і прийдешнє. Це – спадкоємність не лише в межах роду а й народу.
В цей день працівники центральної бібліотеки завітали до відділення територіального центру соціального обслуговування. Для мешканців, які стали для нас друзями, підготували до Міжнародного дня рідної мови та пам’яті Андрія Самійловича Малишка українського поета , літературно – мистецький захід: « Мово моя материнська, квітни в душі й на вустах». Серед поетичних талантів, яких дала українська поезія світові, постать А. Малишка вирізняється глибоко поетичним, самобутнім баченням світу, щиросердним тоном звучання, пісенністю своєї лірики, тим що кожен її рядок бринить мелодією української народної пісні.
А.Малишка називають «Солов’їним серцем України», його щирі задушевні твори ввійдуть до золотого фонду нашої літератури, як свідчення величі і краси.
Присутні слухали пісню широковідомий «Рушничок», яка зачарувала мелодією та змістом – безмежною материнською любов’ю до матері, що злилася з вишитим рушником і материнською ласкавою усмішкою. Також прозвучали зворушила пісня «Вчителько моя» - автор низько вклоняється всім вчителям за їхню нелегку працю. Темі кохання присвячена пісня «Ми підем, там де трави похилі».
На завершення заходу прозвучала пісня «Стежина» Життєва дорога не повертається назад, але і не зникає безслідно. Стежина життя… Це нею кожен має пройти гідно, хоча б у думках повертаючись до батьківського порога. А людське життя як ота стежина, безперервне. І в кожного вона, стежина своя.
