«Дім з химерами»

 8 грудня 2023 р. на базі кабінету громадянської освіти Кривоозерського ліцею №1 відбулося виїзне засідання кіноклубу медіа-просвіти з прав людини Docudays UA «Єднання» при Кривоозерській Центральній бібліотеці. Учасники кіноклубу – здобувачі освіти 10-х класів переглянули та обговорили з модератором Антоніною Коваль документальний фільм «Дім з химерами» української режисерки Жанни Довгич. 

 Про фільм. У самому центрі Києва, на вулиці Малій Житомирській, на межі зникнення опинилися кілька будівель, що становлять архітектурну, історичну й культурну цінність. Серед них і Садиба Мурашка, всесвітньо відомого українського художника. Муніципальна влада продає будинки приватному власнику разом із мешканцями. Усі виселяються. Лише одна родина відмовляється переїздити на Троєщину, «спальну» околицю Києва — це родина Олександра Глухова, кандидата фізико-математичних наук, доцента Національного авіаційного університету. Він не просто відмовляється від нерівноцінного обміну, а й розпочинає боротьбу за фізичне існування пам'яток на Малій Житомирській… 

У вступному слові модератор Антоніна Іванівна розповіла про кінострічку та режисерку. Потім відбувся перегляд фільму та його обговорення за участю, в якості експерта, Мержієвського Євгенія Юрійовича, депутата Кривоозерської селищної ради.

 Після перегляду модератор запропонувала учасникам засідання обмінялися першими враженнями про кінострічку, зокрема: які емоції викликав фільм? Що вразило/запам'яталося/відгукнулося найбільше? Чому родина Олександра відмовилася переїжджати на околицю Києва? Якою була мета Олександра? Яким чином вдалося повернути будинок у комунальну власність? Як, на вашу думку, визначається суспільний інтерес? Чому, на вашу думку, об’єкти, які мають архітектурну, історичну і культурну цінність, є в сфері публічного (суспільного), а не приватного інтересу? Яким чином, на вашу думку, охорона та збереження культурної спадщини може обмежувати право власності? 

Далі працювали в групах над вправою «Наше майбутнє». Фантазували - зробили ескіз ідей для ідеальних міст майбутнього із зазначенням, що особисто для них буде важливо в ідеальному місті майбутнього (наприклад, багато парків, лише екологічний транспорт, різноманітна та доступна інфраструктура для дітей, достатня кількість робочих місць, збереження архітектурних пам’яток, прозора система влади і т.п.) 

Коли робота над вправою була завершена, кожна група по черзі представила свій план і розповіла, звідки вони взяли свої ідеї і як їх розвивали. 

Кузьмінська В.В., директор КЗКЦБ, керівник кіноклубу «Єднання» #docuclub #docu_показ

Запрошуємо до знайомства з цікавими книгами!

В рамках Національного тижня читання - 2023 у Кривоозерська Центральна Бібліотека відбулася презентація книг, які надійшли до бібліотеки в рамках проєкту "Польська полиця в Україні». Бібліотекар Дмітрієва Галина ознайомила присутніх з добіркою перекладів українською мовою польської класичної та сучасної літератури. Це книги Генріка Сенкевича «Вогнем і мечем», «Потоп», Ришарда Капусцінського «Імператор. Шахіншах», Яцека Дукай « В краю невірних» Юстини Беднарек «Неймовірні пригоди шкарпеток», Дороти Тераковської «Дочка чарівниць», Юзефа Чапського «На нелюдській землі», Стефана Грабинського «Демон руху», Катажини Ририх «Лопушане поле» та ін.

До роковин Голодоморів година пам’яті «Минуле стукає в наші серця»

 Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки.

Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.

З нагоди вшанування пам'яті вбитих голодом, 23 листопада 2023р, для здобувачів освіти Кривоозерського професійно-аграрного ліцею - група 25 (1 курс) з майстром виробничого навчання Зеленською Ю.Ю., працівники Кривоозерської Центральної бібліотеки організували і провели годину пам’яті «Минуле стукає в наші серця».

Ведуча заходу бібліограф Лаврик А.Г. ознайомила присутніх із трагічними сторінками тих страшних подій української історії, зокрема із фактами Голодомору безпосередньо в нашому краї.

Також учасники заходу переглянули кадри з художнього фільму знятого за романом Василя Барки «Жовтий князь», просвітницький ролик українського інституту національної пам’яті, що розповідає про передумови та причини Голодомору «Голодомор як відповідь на селянські повстання» та вшанували пам’ять померлих хвилиною мовчання.

Присутнім презентували медіа-вернісаж «Голод 33-го», на якому були представлені архівні документи, ілюстровані матеріали та спогади очевидців тієї страшної трагедії, підготовлений працівниками бібліотеки Тоган Н.К., Вусатенко Р.К. Наприкінці заходу був проведений огляд літератури, під час якого бібліотекар ознайомила присутніх з книжковими виданнями, в яких міститься інформація про страшні роки голодомору в Україні.

 23 листопада 2023 р. Кривоозерська Центральна бібліотека отримала у рамках проєкту «Польська полиця в Україні» 20 книг польських авторів, перекладених українською мовою.

До бібліотеки надійшли видання відомих польських письменників: Генріка Сенкевича «Вогнем і мечем», «Потоп», Ришарда Капусцінського «Імператор. Шахіншах», Яцека Дукай « В краю невірних» Юстини Беднарек «Неймовірні пригоди шкарпеток», Дороти Тераковської «Дочка чарівниць», Юзефа Чапського «На нелюдській землі», Стефана Грабинського «Демон руху», Катажини Ририх «Лопушане поле» та ін.

Проєкт реалізується Instytut Książki в Польщі на кошти, виділені на цю мету МКіНС РП, у співпраці з Українським інститутом книги.

Запрошуємо до знайомства з цікавими книгами!

 "І кожна річка": засідання кіноклубу "Єднання"

3 березня у кабінеті громадянської освіти Кривоозерського ліцею №1 відбулося виїзне засідання кіноклубу «Єднання» при Кривоозерській Центральній бібліотеці. Здобувачі освіти 10 класу переглянули фільм «І кожна річка» української режисерки Олесі Моргунець-Ісаєнко, фільм з колекції Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

В якості експерта виступив Євгеній Мержієвський, директор КЗ Кривоозерського ліцею №1, вчитель громадянської освіти. У роботі засідання кіноклубу взяла участь директор КЗ Кривоозерська Центральна бібліотека Валентина Кузьмінська, як координатор кіноклубу.

Модератор Антоніна Коваль познайомила з історією створення фільму.
Вода має величезне значення в житті людини, тварин і рослин. Тож мета засідання:
• сформувати відповідальне ставлення до природних ресурсів, зокрема, води;
• поглибити розуміння причин нинішнього стану прісноводних екосистем України;
• підвищити рівень громадянської активності задля захисту довкілля, зокрема, прісноводної екосистеми країни, та впровадження позитивних практик у громадах.

Бібліо-челендж "Єднають нас слова Пророка" до 209 річниці від дня народж...

 До Дня рідної мови

Кожного року 21 лютого весь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Мова нетлінний скарб століть, що передається від покоління до покоління, і об’єднує минуле і прийдешнє. Це – спадкоємність не лише в межах роду а й народу.

В цей день працівники центральної бібліотеки завітали до відділення територіального центру соціального обслуговування. Для мешканців, які стали для нас друзями, підготували до Міжнародного дня рідної мови та пам’яті Андрія Самійловича Малишка українського поета , літературно – мистецький захід: « Мово моя материнська, квітни в душі й на вустах». Серед поетичних талантів, яких дала українська поезія світові, постать А. Малишка вирізняється глибоко поетичним, самобутнім баченням світу, щиросердним тоном звучання, пісенністю своєї лірики, тим що кожен її рядок бринить мелодією української народної пісні.

А.Малишка називають «Солов’їним серцем України», його щирі задушевні твори ввійдуть до золотого фонду нашої літератури, як свідчення величі і краси.

Присутні слухали пісню широковідомий «Рушничок», яка зачарувала мелодією та змістом – безмежною материнською любов’ю до матері, що злилася з вишитим рушником і материнською ласкавою усмішкою. Також прозвучали зворушила пісня «Вчителько моя» - автор низько вклоняється всім вчителям за їхню нелегку працю. Темі кохання присвячена пісня «Ми підем, там де трави похилі».

На завершення заходу прозвучала пісня «Стежина» Життєва дорога не повертається назад, але і не зникає безслідно. Стежина життя… Це нею кожен має пройти гідно, хоча б у думках повертаючись до батьківського порога. А людське життя як ота стежина, безперервне. І в кожного вона, стежина своя.

 Інтерактивний урок  «Мережа як стиль життя»

До Дня безпечного інтернету, 08 лютого в Кривоозерській Центральній бібліотеці відбувся інтерактивний урок  «Мережа як стиль життя» з учнями 7-Б класу Кривоозерського ліцею №1 та класним керівником Коваль А.І., вчителем суспільних дисциплін.

Захід розпочався арт-терапією. Арт –терапевт, начальник відділу молоді та спорту Зелененька Людмила Іванівна ознайомила присутніх з терміном  «арт-терапія», чим вона корисна і яким чином пов’язана з безпечним інтернетом та показала 2 арт-терапевтичні техніки.

                              

                              

Разом з бібліотекарем читального залу випробовували свої знання під час вікторини «Як я вмію користуватися інтернетом?» та розгадували тематичні загадки.

Бібліограф розповіла як здійснюється пошук книг в бібліотеці, познайомила з традиційним та електронними каталогами.

                                      

По завершенню уроку учні ознайомилися з книгами представленими на виставці.

 Нині, як і 105 років тому, Україна виборює свою свободу і незалежність у боротьбі з російським агресором.  29 січня - День пам'яті Героїв Крут.  Бій під Крутами для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, прикладом для сучасних захисників України, як успішно боротися проти численного ворога.

Члени Молодіжної ради при голові Кривоозерської селищної ради, спеціаліст відділу молоді та спорту Ірина Краєвська відвідали годину історичної правди та ознайомились з представленою книжковою виставкою "Крути. І біль, і сум, і вічна слава", яку підготували бібліотекарі сектору обслуговування користувачів Кривоозерської Центральної бібліотеки та  вшанували пам'ять юнаків, студентів полеглих під Крутами, а також воїнів захисників, які загинули в теперішній російсько-українській війні.

Історична довідка. 29 січня 1918 року на станції Крути більшовицький наступ на Київ зупинили українські частини, до яких підійшло підкріплення – учні Київської юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького та Помічного студентського куреня Січових стрільців. Тож участь у бою брали чотири сотні 1-ї Київської юнацької школи імені Богдана Хмельницького та 1-ша сотня Студентського куреня Січових стрільців (разом понад 500 воїнів і 20 старшин). На озброєнні вони мали 16 кулеметів і саморобний бронепоїзд – звичайна артилерійська гармата, встановлена на залізничній платформі, гвинтівки. До них приєдналися близько 80 добровольців із загону Вільного козацтва з Ніжина. Росіяни вдесятеро переважали, мали бронепотяг та артилерію.

Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко, уродженець села Дащенки з Чернігівщини. З єдиної гармати по ворогу стріляв його побратим, сотник Семен Лощенко, родом із села Іванівки на Луганщині. Завдяки вигідній позиції і героїзму українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім, під тиском ворога, українські бійці організовано відступили до ешелонів і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 хлопців – заблукали в темряві й повернулися до станції Крути, яка вже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Хлопців катували, а потім стратили. Під Крутами загинуло, за різними оцінками, 70–100 українських оборонців. Російські втрати тільки вбитими були щонайменше 300 загарбників.

Завдяки звитязі та сміливості українських вояків ворожий наступ більшовиків на Київ був зупинений на кілька днів, доки тривали переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. Важливо було, щоб українська столиця перебувала під контролем Центральної Ради. Це сталося й завдяки учасникам бою під Крутами. Перемовини закінчилися 9 лютого 1918 року підписанням Брестського мирного договору, за яким Четверний союз визнав УНР, а також надав грошову позику і збройну допомогу в боротьбі із зовнішнім агресором в обмін на 60 мільйонів пудів хліба та іншої продукції від УНР.

У березні 1918 року, після визволення від російсько-більшовицьких окупантів м. Київ і з поверненням уряду УНР, Центральна Рада вирішила урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. На церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав цей вчинок київської молоді героїчним.

Нинішні захисники України завершують справу крутянців. Вічна пам'ять усім, хто загинув за Україну! Слава всім нашим Героям!

В дописі використані інформаційні матеріали «Бій за майбутнє» до Дня пам'яті Героїв Крут–2023 Українського інституту національної пам’яті.

            

«Зламані гілки» 

27 січня – Міжнародний День пам’яті жертв Голокосту. До цього пам’ятного дня в Кривоозерській Центральній бібліотеці відбулося засідання медіа клубу Docudays UA «Єднання». У засіданні взяли участь молодша група дитячої громадської організації Мала селищна рада, заступник директора з виховної роботи Кривоозерського ліцею №1 Васьків О.А., начальник відділу молоді та спорту Зелененька Л.І., директор Кривоозерського «народного» музею Паращенко Л.І., бібліотекарі.

                     

 Їх увазі модератор клубу Антоніна Коваль представила короткометражну документальну стрічку «Зламані гілки» (режисерка Аяла Шарот, Ізраїль). Цей фільм із елементами анімації розповідає історію дівчинки Міхаль, якій було лише 14 років, коли вона покинула свою домівку в Польщі і сама поїхала до території майбутнього Ізраїлю напередодні Другої світової війни. Родина повинна була приєднатися до неї наступного року, але з початком війни усе змінилося… Перегляд фільму демонструвався методом «стоп-кадр».

                              

Під час засідання модератор з учасниками обговорили питання «Чому героїня виїхала з Польщі», «За що вбили її родину»,  «Які права людини було порушено під час Голокосту на прикладі Міхаль та її сім'ї» та провела вправу «Стереотип – чи факт?». Розповідала про геноцид євреїв та ромів на території Кривоозерської громади. Переглянули відео «Що таке дискримінація і чому вона існує».

                             

                             

В якості експерта виступив Друганов Віталій, студент історичного факультету Уманського державного педагогічного університету ім.. П. Тичини, який розповів про політику Гітлера в роки Другої світової війни.

                    

Бібліотекарі представили виставку літератури «Голокост – шрам на серці людства», з якою учасники засідання ознайомилися після перегляду фільму.